Продолжаем знакомство с гуцульскими традициями. Теперь по месяцам.

Червень-гнилень

Константина и Єлени, 3. VI - с'єта церь-ковні, робити можна.
Спаса припадає у сорок день від Великодня - урочесте с'єто. і
Перед Зеленими с'етами припадає Цідівна субота. Люде богатші дают бідним за простибіх тої днини їсти у себе по хатах
Чьилідь пече кукуци и несе до церькви. У церькві по опроводі роздают бідним «за простибіх» кукуци. Дідівну суботу по деиких селах с'єткуют. І
Сєта зелена неділя - велике Свєто Пресветої Тройці. Люде дуже радуютци Зеленим с'єтам, бо тогди цілий світ укриваетци зеленев. Перед Зеленев неділев, у суботу уберают хати и церькви, та хрести при дорогах хобзов, вільхами, и євірєм, усі городи затикают галузєм из євора або вільшини, аби ни бив град городнину.
Зелений понеґівнок, єк и Сєта неділя, е дуже великими урочестими с'єтками.
Ґаздині замаюют хати і білєт, єк перед великим храмом. Стараютци на Зелені с'єта изправити собі шош нового из убраня. По деиких порафіях видбуваютци великі храми. У Зелені с'єта так, єк у Риздвєні и Великодні, три дни земня горит, длє того ни можна нічьо робити и у Зелений вівторок.
Зелений вівторок - це дуже пригінчливе с'єто, его усі старі люде с'єткували.
Зелений четвер, так єк по Велицідни и по Проводах, с'єткуют, аби фортуна ни била городи, и єк би шо робив у городі того чєтверьга, то городнина би усхла. У Зелений чєтверь мичют и б'ют на полях: папороть, хобзу и бодєкє, та «вовк» - це найліпшя днина на їх нишшінє. Єк так кілька років изробити, то гет си издінут из поля ці пусті бурєни.
Розійгри припадают завжде у тиждень по Зеленому чєтверьгови Від Розійгрів зачінаєтци говінє - Петрівка.
На Розійгри ни можна спати мушінем надворі, аби ни ухопили нявки. Вони видбувают свої зузи-танці из музиками - розійгруютци.
У кого є діти збігленьита, то ни можна на Розійгри робити, а єк си робит, то у пулудне треба присісти роботу - усі сідают на земню и пара хвилин мовчьки сидєт, а витак устают й дальше роб'єт. Кажут, шо на Розійгри ни можна робити, аби буря городами ни играла.
На Розійгри и звір усєко розійгруєтци, - то най Бох боронит, єк би у тот чєс між ні упав чьоловік - роздерли би. Хто робит на Розійгри, у того лакома звір маржину бити.
Онуфрея припадає 25.VI кождого року. До Онуфрея зазуля голосно кує. Від Онуфрея до Йвана зазуля затвердає и лиш потрішьки кує, а від Йвана цілком твердне - перестає ковати.
Кажут: «Від Онуфрея до Йвана стоїт днина на порі - ні прибуває, ні менчєє», але то ниправда, бо сонце так довго ни может заходити на одно місце. Днина ни стоїт на порі ані одної години. Сонце шодня на иншим місци заходит. Кождий це упантрує, єк лиш хочєт.
Десєту п'єтницу ниодни разуют и у ню нічьо ни роб'єт. Вона рехуєтци від Великодної. У Десєту п'єтницу Матір Божя мала за Своїм Сином великий тусок. Сім болів їй покувало тої днини, аж єкуна заркласи на п'єтницу десєту, шо мет її разувати и с'єткувати, тогди їй попустило. Лекше стало на серци. Це громове с'єто; єк си робит у то с'єто, то может грім будинки изпалити.

На Розійгри ни можна спати мушінем надворі, аби ни ухопили нявки. - Насколько я понял "нявки"  - это = "мавки" т.е. лесные нимфы или русалки.
Туристы АХТУНГ! Все в поход  на Розійгри !

Неділя:
Неділя, то Пречєста Діва - Матерь Божя, урочєстий день. Тимунь хто ничьтит неділю, то за це маєт ниспасний гріх, бо за неділю нима покути ні на цім, ні на тим світі, так єк нима покути за дєдю тай маму.
У неділю ни можна нічьо робити. Навіть ни можна ватру в хаті класти, бо хто кладет ватру у неділю, то парит тов ватров Матір Божу. Хто у неділю рубаєт або тичєт шош, то він рубаєт" тай тичєт тим Матір Божу утварь. Калічіт тварь свєтої неділеньки Пречєстої Діви. Давні люди у неділю ні бритилиси, ні чєса-лиси, ані ватру в хаті ни клали, бо знали, шо за це є ниспасний гріх. Так само у неділю гріхово є кудас вибератиси у дорогу з маржинов, а уже таки ни дай то Боже рушєти из худобов у полонини у неділю.
Розказуют, шо неділя так, єк середа и п'єтниця - сама грозит людий тих, шо її ни шєнуют. Показуєтци жінков тай пужієт усєкими напустами тих, шо ни сербуют її.
У неділю, у тот чєс, шо си прав'єт служби Божі по церьквах, то ни можна спати, бо и за це є великий гріх.
У неділю ни можна жінці спати разом из чьоловіком, бо вита к си у них родєт діти каліки.
Навіть соли давати маржині у неділю - то гріх, бо на це є инчя днина у тижни, а ни неділя.

Наконец-то любители гуцульских традиций: "У вечер у суботу, то усі у хаті миютци, чєшутци, а мушіни бритєтци. Жінки вимивают голов горєчєм окропом, змішеним з бураковим боршєм, чєшутци, тай заплітаютци. Дехто - то навіть купаєтци у суботу. Ни митиси и ни чєсатиси у суботу - це ниспасний гріх, бо нихарному хрестєнинови гріх лишєтиси на неділю. Старики приказуют, шо навіть и медвідь у суботу миєтци тай говорит «Отчєнаш» - а ни то чьоловік би це ни робив."

Субота:
Субота - то жінка. Послідна днина у тижни.
У суботу ни добре ніхті рубати на пальцьох, бо си задерают. У суботи гріх золити дрантє, бо зола аж на тот світ доходит до умерлих.
Порєдні ґаздині у суботи миют у хатах лавиці, столи, полиці тай помости, аби у хатах чісто було під неділю. По надвірьку ґазди гудуют маржину сільов. У вечер у суботу, то усі у хаті миютци, чєшутци, а мушіни бритєтци. Жінки вимивают голов горєчєм окропом, змішеним з бураковим боршєм, чєшутци, тай заплітаютци. Дехто - то навіть купаєтци у суботу. Ни митиси и ни чєсатиси у суботу - це ниспасний гріх, бо нихарному хрестєнинови гріх лишєтиси на неділю. Старики приказуют, шо навіть и медвідь у суботу миєтци тай говорит «Отчєнаш» - а ни то чьоловік би це ни робив.
У суботу ни годитци робити зав'єзки нового будинку, бо то послідна днина у тижни. Так само ни годитци розчінати будь-ику инчу важну роботу в суботу, бо субота бирше служит до пидпрєтування у хаті, єк до роботи на подвірю.
Єк би хтос дев'єть суботий, одна за однов - ни мивси, ни бритивси, ни чєсавси и не переберавси у чісте шмате, то тому би си показував витак «тот - изчєз би». Чьорт - цураха би му.
У східну суботу добре си зарікати від икоїс лихої привичьки, тай тєжше три суботі видержєти, аби ни повторити тоту на-вичьку; а витак тот наліг пропадет від хрестєнина так, єк би го хтос руков відвернув.
Східних суботий добре примов'єти коровам, єк избавлені. Добре робити обертин протів стріли и инчего насланя.
Східних суботий лакома си показувати уночі людем мара, тимунь варівко є ходити по ночях східної суботи.
Кажут, шо єк би узєв східної суботи перше єйце від курки-писківки чьорної, вимастив то єйце вуглем на чьорно, тай аби си сам вимастив сажев и то єйце аби поклав собі пид ліве плече, тай голий аби си сховав у хаті за комен на пічь, то за дев'єть день, ни вмиваючіси, ни молічіси и ні докого ничьо ни говорені, викльочів би з того єйця «дев'єтьденника» - чьорта.

П 'є т н и ц я:
П'єтниця - то божка - сухєй день. Пистна днина.
П'єтниця, таксамо єк и середа, є жінков. А тимунь шо уна жінка, то сердитци на жінок за чілідинцку роботу у п'єтницу, єк шош роб'єт у хаті тай її ни сербуют.
У п'єтницу ни можна виберати попіл з печі у хаті, бо витак за тото половик кури б'єт. Деикі жінки у п'єтницу ни прєдут, аби си вівці ни крутили на дурленицу. Май давнішню, то майже уся чєлідь ни прєла у п'єтницу, аби їх у руки ни шпилєло. Таксамо давно чєлідь боєласи золити у п'єтницу, бо говорили, шо котра жінка золит у п'єтницу, то витак приходит ид ній уночі п'єтниця тай тратит її.
У п'єтницу ни можна нічьо калити ані мастити у хаті коло печі, бо за це п'єтниця сердитци на чєлідь.
У п'єтницу ни можна чєсатиси через напасть, тай ни можна давати скороми з хати бідному, бо корови витак молоко вишушуют. Таксамо ни можна у п'єтницу прати, бо витак фортуна городи за тото перет.
Дівки зарікаютци на п'єтницу разувати її аж до смерти, за долю. Котра дівка разуєт п'єтницу, тій дівці п'єтниця вибераєт добру долю.
Є у року таких дванайціть п'єтниц, шо єк би їх знав, котрі уни, тай їх сербував так, шоби у ні нічьо ни робив, тай нічьо ни їв, то знавби у Чьорногорах усе зілє, до икої слабости уно приходит на лік. У Чьорногорах є таке зілє, шо инчему би си ни показало, лиш тому, шо ці п'єтниці знает тай їх сербуєт.
Мад Білим Черемошем у Гриневі, Стовпнях, Шикманах є шє й досегодне такі жінки, шо у п'єтницу нічьо ни роб'єт, так єк у неділю. Свєткуют. Вивбераютци так єк до церькви, тай сидєт пусто у хаті. Цілу днину свєткуєт. Навіть ни хотет у печі ватру класти, тай їсти ни варєт, бо кажут, шо то - п'єтниця. Говорет: «Сегодне Божа п'єтничька, гріх робити, тай гріх у хаті кутати-си. Періш буду у неділю шош робити, єк у п'єтницу».
Мушінам за п'єтницу гріха нима; тай у п'єтниці уни мусет робити у хаті роботу и за своїх жінок.
У п'єтницу жидове Христа на хрест розп'єли, тай тимунь у п'єтницу ни можна ані співати, ані данцувати.

Не зрозумів що такє:
1. аби си вівці ни крутили на дурленицу
2.Дівки зарікаютци на п'єтницу разувати її аж до смерти, за долю.

А взагалі  - шедевр 🙂