Ну вот и закончился летний походный сезон... Что делать в межсезонье?
Продолжаем изучать загадочный внутренний мир гуцулов!

Гуцульский календарь на ноябрь.

А завтра все на дачу, займемся полезным делом "молоді деревця попідбілювати з домішков жовчю и крови, то ни будут гризти заїці".

Листопад-грудень

Дмитрія, 8.ХІ - урочєсте с'єто. Дмитро держит ключі від осени. Він замикає осінь, а розмикає зиму.

Другі П'єтночьки, 10.ХІ - с'єткуют так само, єк и перші П'єтночьки.

Кознєна, 14.ХІ («Безмерзника») - с'єто бувало єрмакове. Ґазди, бувало, на цес роковий єрмарок спродували маржину, єк виділи, шо мают забогато шє на зимівлю, а омало сіна.
На Кознєна ни роб'єт през змерзлєка. Єк си робит на Кознєна, то узимі шош мусит измерзнути из маржини, або и сам чьоловік видморозит собі руки ци ноги.
На Кознєна єк хто мочіт руки у ріці, ци потоці - то цілу зиму может ходити без рукавиц, не будетци єго ловити студінь и він собі руки ни видморозит.

Міхайла, 21.XI - головне урочєсте - рокове с'єто.
«Від Міхайла уже зима файна». Міхайла шєнуют и с'єткуют, бо на Страшним суді він будет на своїй вазі усіх людей важити.

На Ивана Злотовустого, 26XІ, Пилипа, 27.ХІ и Матея, 29.ХІ можна усе робити, лиш ни шив би и ни прєв би, то усе церковні с'етця - ни дуже пригінчливі. Від Пилипа зачінаєтци Пилипівка - говінє.

Ґзздівскі ради

Из-за доброї години треба обварувати на зиму вулиї у пасіці и передівитиси, ци є доста поживи бжьолам на зиму.
Тогди є добра и погідна осінь, єк сіна маржині зачєнаєтци давати лиш тижнем до Дмитрія. А єк даєтци сіна маржині уже від Покрів, то тогди рана оснь - лиха на погудівлю маржини, бо прудко вибераютци сіна з оплотів. А у кого мало сіна, то мусиш докуповувати, хотівше докєгнути маржину до паші навесні.
Від Дмитрія повинноси давати сіна худобі, хотьби и була ишє пашя в царинках на худобу бо можна легко заморити маржину увосени.
Звичєйно у горах ловит зима уже від Дмитрія. Треба дуже погідної осени, шоби протєглоси без зими аж до Міхайла.
Від Пилипа зачінаєтци Пилипівна. Давні люди говіли цілу пилипівку - ни скоромилиси.
Від Головосік є добре рубати дерево на будинки и на огорожу каждого місєця до оповня, бо уно є жовте и легке. Просинця добре рубати кілє на плоти, бо уно є тривучє и дуже тверде.
Доки ни завале «зими», добре налагодити дров до вижні узимі. Нарубати кіля и вориня - поколоти на плоти - аби мож у зимі повозити на своє місце.
Вівцям добре давати нічліги у села у хлівах, аби їх добре заосенувати и ни заморити. Ни пускати вівці на глодавку, єк падут морози, бо то дуже шкодит вівцям.
У садах молоді деревця попідбілювати з домішков жовчю и крови, то ни будут гризти заїці.
Усій маржині треба давати з осени-зими добре сіно и пo-достатком, аби си вона добре заосенувала и зазимувала. Усі хліви и стайні треба добре обіткати, аби ни було провіїв, бо це шкідливе для маржини, а в теплих хлівах и стайнях ни буде «змерзлєків» між маржинов.