Липень-білень
Ивана завжди припадає 7.VII - є то велике урочесте с'ето, и то рокове.
Днинов перед Иваном затичюют городи так, єк у Зелені с'єта зеленев, аби град ни тівк. И хати затичюют, аби грім ни убив.
На Ивана идут в Чьорногори брати усекі зіля, Старі люде знали докладно, ике зілє до чього служит, ику маєт силу и єк си називає.
Из теперішних людий мало хто це знає. Кожде зіле мае силу, єк его изибрати до Ивана. Найбірше берут зілє днем перед Иваном.
Уночі из Ивана на Ивана Купала идут сокотити єк папороть цвите. Папороть цвите у самі опівночі, єк оком кліпнути, так уна футко видцвите.
Треба си добре маштерєти, аби тот цвіт уздріти, а шє гірше звихатиси, аби єго урвати.
Папоротиного цвіту сокотєт Арідникові служі, єк око у голові. Хто би цес цвіт урвав, то усу би мудрість знавав почерез злі духи гляба цего допасти.
Ивана Купала на другий день по Йвані 6.VII.
На Ивана Купала идут до схід сонця голі и купаютци у росі.
Лєгают на горбі и кочєютци валом по росєній траві удолини. Аби ика була висипка на тілі, то пропадає.
На Ивана й Ивана Купила люде мают богато ворожок и усеких вірувань, на икі тут нима місця до описів.
Петра - урочесте с'єто, припадає 12.VII.
Петра є из'єзане обрєдами и віруванями из Иваном Купалом, про це свідчіт отця співанка:
«На Ивана зіля брала, на Петра си мила,
А по Петріх в дві неділі весілє робила».
Петра с'єткуют дуже урочєсто. То богацке с'єто, бо дні великі, маєтци коли робітник и слуга у богачя наробити.
Бідні люб'єт великі ночі, а малі дні, бо тогди бірше си спит, а менче си робит.
Це богачі нинавидє. Приповідки кажут:
«Ни заужде Петра у середу».
«Ни водно Петра у водну днину».
«Єк си женит бідний на Петра, то нічь мала».
«Єму пішло из Петрового дня».
«Днини є лиш до Петра, а по Петріх, то днини лиш жменя. Лише зорело, тай уже вечєр».
До Юрія, то Петро держит ключі від земні, а по Юрію бере ключі Юрій и тогди є весна, а єк озме изнов ключі Петро, то тогди є осінь.
Петро-Павла, 13. VII, припадає другий день по Петріх.
Другої днини по Петрі ни можна нічьо робити, бо камінь у земни на дванаціть латрів заглібоко горит.
Чесної Ризи припадає 15.VII. Є то дуже варке и пригінчливе с'єто. Єк си робит на него, то может грім вбити.
Прокіп'є, 21.VII, Гавриіла, 26.VII, Курика, 28.VII, Марини, 30.VII - є це громові с'єтки.
Богато людий їх с'єткує, аби грім ни убив ци маржину, ци самого хрестєнина, або аби ни спалив хати и аби фортуна ни била городи.
Ґаздівскі ради
Найліпше брати бриндзу з полонин до Петра.
Барани-богаї перед Илями треба відлучєти від овец, аби ни валували вівці.
Котрі барани на заріз ци до продажі, то треба зачінати їх годувати до лою - давати їм добру и свіжу пашу.
До Петра проробєти траву лише на отраву, а по Петра си треба брати по кошні трави. Скошене сіно у цвіту є добров поживов для маржини.
До Илі добре дылити бджьоли, по Иллях то уже на добре рробити, бо уже піздно.
Через своі кооперативи треба гуртом продавати афини и самому учитиси з них виробєти добрі напитки.
Треба використовувати урожу малин бо це дає розумним людям добрий дохід.
Корректируем свои планы, согласно гуцульской мудрости и традиций! 🙂
